Ліна Костенко відзначає 90-річчя: "А може, люди віруси… на цій живій Землі"
19 березня легендарній українській письменниці та поетесі Ліні Костенко виповнилось 90 років.
Пані Костенко вважається однією з найповажніших з українських митців, яку багато хто називає "совістю нації".
Вона одна з небагатьох культурних діячів країни, яка відмовилась отримувати звання Герой України.
Ми зібрали для вас фотогалерею і десятку показових висловлювань та віршів Костенко.
Віруси і Чорнобиль
І страшно, і не віриться, - невже не спам'ятаються?
А часом вже і думаєш, - а може, люди віруси,
от просто собі віруси на цій живій Землі?!
Ми атомні заложники прогресу.
Вже в нас нема ні лісу, ні небес.
Так і живем од стресу і до стресу,
абетку смерті маємо - АЕС.
Взаємна краса
Люди, будьте взаємно ввічливі! —
і якби на те моя воля,
написала б я скрізь курсивами:
— Так багато на світі горя,
люди, будьте взаємно красивими!
Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.
Хто не має власного таланту,
того присутність генія гнітить.
Любов
Я дуже тяжко Вами відболіла.
Це все було як марення, як сон.
Любов підкралась тихо, як Даліла,
А розум спав, довірливий Самсон.
Двори стоять у хуртовині айстр.
Яка рожева й синя хуртовина!
Але чому я думаю про Вас?
Я Вас давно забути вже повинна.
Політика та Україна
Номенклатурні дурні, бюрократи,
пласкі мурмила в квадратурі рам!
Ваш інтелект не зважать на карати,
а щонайбільше просто на сто грам.
Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову.
Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку 21 століття.
Всі люблять Польщу в гонорі і в славі.
Всяк московит Московію трубить.
Лиш нам чомусь відмовлено у праві
Свою вітчизну над усе любить.
Комментариев нет:
Отправить комментарий